Ігуана — не ласкавий улюбленець. Вона рідко шукає контакту і радше терпить руки, ніж просить їх. Ручною її роблять щоденні спокійні заняття: беріть на руки, годуйте з руки, говоріть тихо. Без цього вона швидко дичавіє. Перші тижні після переїзду дайте їй звикнути і не витягайте з укриття.
Налякана ігуана б'є хвостом, дряпається і кусає. Перед ударом вона роздуває горловий мішок і стає боком — це попередження. Удар хвоста дорослої тварини болючий, а укус може розсікти шкіру. Самці дорослішають у 2-4 роки. У сезон розмноження вони бувають агресивними тижнями.
Маленьким дітям ігуана не підходить: вона сильна і непередбачувана. Школяр може допомагати з годуванням під вашим наглядом. Кішки й собаки для неї хижаки, тому тримайте їх окремо. Двох самців разом не селять, вони б'ються. Щодня закладайте 30-60 хвилин на їжу, огляд і спілкування.










