Оголошення продажу собак породи Леонбергер

Догляд за леонбергером вимагає значних зусиль та часу, особливо щодо догляду за шерстю. Їхня густа подвійна шерсть потребує щоденного розчісування спеціальною щіткою, особливо в періоди сезонної линьки. Особливу увагу слід приділяти ділянкам за вухами, під лапами та навколо шиї, де часто утворюються ковтуни. Купати собаку рекомендується в міру забруднення, використовуючи спеціальні шампуні для довгошерстих порід. Важливо регулярно перевіряти та чистити вуха, очі та зуби, підстригати кігті кожні 3-4 тижні. Леонбергери потребують щоденних фізичних навантажень - довгих прогулянок, плавання (яке вони дуже люблять) та активних ігор. При цьому важливо не перевантажувати цуценят, оскільки їхній скелет формується досить довго. Необхідно забезпечити собаці прохолодне місце для відпочинку, оскільки через густу шерсть вони погано переносять спеку. Важливим аспектом догляду є регулярні відвідування ветеринара та своєчасна вакцинація.

Харчування леонбергера повинно бути збалансованим та відповідати його великим розмірам та рівню активності. Рекомендується використовувати якісні сухі корми преміум-класу, спеціально розроблені для великих порід собак. При натуральному годуванні раціон повинен складатися з нежирного м'яса (яловичина, індичка), субпродуктів, круп (рис, гречка), овочів та кисломолочних продуктів. Важливо додавати до раціону риб'ячий жир та вітамінно-мінеральні комплекси для підтримки здоров'я суглобів та шерсті. Цуценята леонбергера потребують особливого харчування з підвищеним вмістом білка та кальцію для правильного розвитку кісткової системи. Годувати дорослого собаку рекомендується 2-3 рази на день, строго контролюючи порції для запобігання ожирінню. Важливо забезпечити постійний доступ до свіжої води, особливо в теплу пору року та після фізичних навантажень.

Леонбергери мають схильність до певних спадкових захворювань, включаючи дисплазію кульшових та ліктьових суглобів, остеосаркому, проблеми з серцем (особливо дилатаційну кардіоміопатію), захворювання очей (ентропіон, ектропіон) та гіпотиреоз. Через великі розміри можуть страждати від заворота шлунка. Важлива профілактика цих захворювань через регулярні ветеринарні огляди та генетичні тести перед розведенням. Середня тривалість життя становить 8-9 років.