Вівчарка прив'язується до своєї сім'ї й хоче бути поруч із вами. Вона розумна, швидко вчиться і любить працювати. Коли в неї є завдання, вона щаслива. Без нього нудьгує: гризе меблі, гавкає, риє.
До дітей, з якими виросла, зазвичай терпляча й дбайлива. Але це велика собака, і в грі вона може збити малюка з ніг. Не залишайте їх наодинці. До чужих вівчарка насторожена, бо це сторожова порода. З іншими собаками й котами ладнає, якщо знає їх із цуценячого віку.
Щодня їй потрібні дві довгі прогулянки й 15-20 хвилин занять командами. З 3-4 місяців знайомте цуценя з людьми, звуками й містом. Це називають соціалізацією. Без неї собака виростає боязкою або агресивною. Курс загального послуху з кінологом дуже бажаний.




















































-QXCcpuXs.jpg)

-pBhvvsRv.jpg)















































