Білка — не звірок для обіймів. Вона не любить, коли її тримають на руках. Зате за нею дуже цікаво спостерігати. Ручною білка буває, лише якщо її змалечку вигодували люди. Тож беріть її в розплідника чи в перевіреного заводчика. Дику з парку не ловіть: вона довго боїться людей, а вилов без дозволу заборонений законом.
Білка активна вдень, найбільше вранці та ввечері. Вона стрибає, цокає, гризе все підряд і ховає їжу по кутках. Після року деякі білки стають різкими, особливо в шлюбний період. Укус у неї глибокий і болючий, тому з малими дітьми її не залишайте.
Кішка, собака чи тхір для білки — хижаки, а вона для них — здобич. Тримайте їх у різних кімнатах. Дві білки в одній клітці часто б'ються, тому білку тримають саму. Щодня приділяйте звірку хоча б годину: випускайте погуляти, давайте ласощі з руки, говоріть із ним. Без уваги ручна білка швидко дичавіє.






















