Опис
Котенок Мейн Кун, 3 месяца в окрасе черный мрамор, привит по возрасту, обработан и обучен лотку и когтеточке, весёлый, игривый, с большими лапами, крупный с отличными породными данными
25-40 см (самці), 20-35 см (самки)
6-12 кг (самці), 4-8 кг (самки)
США, штат Мен
Мейн-куни відомі своїм лагідним та дружнім характером, за що їх часто називають "ніжними гігантами". Ці коти зберігають грайливість та активність протягом усього життя, незважаючи на свої великі розміри. Вони надзвичайно розумні та легко піддаються дресируванню, навіть здатні розуміти прості команди. Мейн-куни дуже прив'язуються до своїх власників, але не є надмірно нав'язливими. Вони чудово ладнають з дітьми та іншими домашніми тваринами, проявляючи терпіння та турботу. Характерною особливістю породи є їхня "балакучість" - вони часто спілкуються з господарями за допомогою різноманітних звуків, від тихого муркотіння до мелодійного "щебетання". При цьому їхній голос зазвичай м'який. Мейн-куни зберігають незалежність, властиву котам, але водночас проявляють собачу відданість своїй родині.
Догляд за мейн-куном вимагає регулярної уваги до їхньої розкішної шерсті. Необхідно вичісувати кота мінімум двічі на тиждень спеціальною щіткою, а в період линьки - щодня. Особливу увагу слід приділяти ділянкам за вухами та під лапами, де може утворюватися повстяна шерсть. Важливо регулярно перевіряти та чистити вуха, підстригати кігті кожні 2-3 тижні. Мейн-куни потребують простору для активності, тому важливо забезпечити їм достатньо місця для ігор та фізичних навантажень. Рекомендується встановити високі когтеточки та ігрові комплекси, оскільки ці коти люблять спостерігати за всім з висоти. Незважаючи на довгу шерсть, купати мейн-кунів потрібно лише за необхідності, використовуючи спеціальні шампуні для довгошерстих котів. Важливо забезпечити доступ до свіжої води та підтримувати чистоту лотка.
Харчування мейн-куна повинно бути збалансованим та відповідати його великим розмірам та активному способу життя. Рекомендується використовувати premium або super-premium корми, спеціально розроблені для великих порід котів. У раціоні повинен бути високий вміст білка (не менше 30%) та помірний вміст жирів. При натуральному годуванні основу раціону має складати нежирне м'ясо (яловичина, курятина, індичка), доповнене субпродуктами. Важливо включати в меню риб'ячий жир для підтримки здоров'я шерсті та суглобів. Мейн-куни схильні до переїдання, тому важливо контролювати порції та дотримуватися режиму годування. Дорослих котів рекомендується годувати 2-3 рази на день. Особливу увагу слід приділяти харчуванню кошенят, які потребують більше калорій для правильного розвитку.
Зазвичай, кішки породи мейн-кун рідко хворіють. Основними захворюваннями, що можуть виникати, є хвороба серця, спінальна м'язова атрофія (коли м'язи слабшають і кіт не може стрибати), та вальгусна деформація лап. Важливо стежити за станом очей та вух вихованця, а також за станом шерсті, і при виявленні будь-яких порушень негайно звертатися до ветеринара.
25-40 см (самці), 20-35 см (самки)
6-12 кг (самці), 4-8 кг (самки)
США, штат Мен
Мейн-куни відомі своїм лагідним та дружнім характером, за що їх часто називають "ніжними гігантами". Ці коти зберігають грайливість та активність протягом усього життя, незважаючи на свої великі розміри. Вони надзвичайно розумні та легко піддаються дресируванню, навіть здатні розуміти прості команди. Мейн-куни дуже прив'язуються до своїх власників, але не є надмірно нав'язливими. Вони чудово ладнають з дітьми та іншими домашніми тваринами, проявляючи терпіння та турботу. Характерною особливістю породи є їхня "балакучість" - вони часто спілкуються з господарями за допомогою різноманітних звуків, від тихого муркотіння до мелодійного "щебетання". При цьому їхній голос зазвичай м'який. Мейн-куни зберігають незалежність, властиву котам, але водночас проявляють собачу відданість своїй родині.
Догляд за мейн-куном вимагає регулярної уваги до їхньої розкішної шерсті. Необхідно вичісувати кота мінімум двічі на тиждень спеціальною щіткою, а в період линьки - щодня. Особливу увагу слід приділяти ділянкам за вухами та під лапами, де може утворюватися повстяна шерсть. Важливо регулярно перевіряти та чистити вуха, підстригати кігті кожні 2-3 тижні. Мейн-куни потребують простору для активності, тому важливо забезпечити їм достатньо місця для ігор та фізичних навантажень. Рекомендується встановити високі когтеточки та ігрові комплекси, оскільки ці коти люблять спостерігати за всім з висоти. Незважаючи на довгу шерсть, купати мейн-кунів потрібно лише за необхідності, використовуючи спеціальні шампуні для довгошерстих котів. Важливо забезпечити доступ до свіжої води та підтримувати чистоту лотка.
Харчування мейн-куна повинно бути збалансованим та відповідати його великим розмірам та активному способу життя. Рекомендується використовувати premium або super-premium корми, спеціально розроблені для великих порід котів. У раціоні повинен бути високий вміст білка (не менше 30%) та помірний вміст жирів. При натуральному годуванні основу раціону має складати нежирне м'ясо (яловичина, курятина, індичка), доповнене субпродуктами. Важливо включати в меню риб'ячий жир для підтримки здоров'я шерсті та суглобів. Мейн-куни схильні до переїдання, тому важливо контролювати порції та дотримуватися режиму годування. Дорослих котів рекомендується годувати 2-3 рази на день. Особливу увагу слід приділяти харчуванню кошенят, які потребують більше калорій для правильного розвитку.
Зазвичай, кішки породи мейн-кун рідко хворіють. Основними захворюваннями, що можуть виникати, є хвороба серця, спінальна м'язова атрофія (коли м'язи слабшають і кіт не може стрибати), та вальгусна деформація лап. Важливо стежити за станом очей та вух вихованця, а також за станом шерсті, і при виявленні будь-яких порушень негайно звертатися до ветеринара.
є-Пет
Ваш надійний онлайн ринок для домашніх улюбленців
© Copyright 2024
Контакти
Посилання
Породи котів
© Copyright 2024