Догляд за веймаранером вимагає значних часових затрат та енергії. Ці собаки потребують щонайменше 1-2 години інтенсивних фізичних навантажень щодня, включаючи біг, плавання або велосипедні прогулянки. Їхня коротка шерсть потребує мінімального догляду - достатньо чистити щіткою раз на тиждень та купати за необхідності. Особливу увагу слід приділяти чищенню вух, оскільки вони схильні до інфекцій. Кігті потрібно підстригати регулярно, приблизно раз на 2-3 тижні. Важливо забезпечити собаці достатньо простору для руху, найкраще - будинок з огородженим подвір'ям. Веймаранери потребують ранньої соціалізації та послідовного тренування з щенячого віку. Тренування повинно бути позитивним та послідовним, оскільки ці собаки чутливі до грубого поводження. Важливо забезпечити їм достатньо розумової стимуляції через інтерактивні ігри та навчання новим командам.

Харчування веймаранера повинно відповідати його високій активності та великим розмірам. Рекомендується годувати високоякісним сухим кормом преміум-класу, спеціально розробленим для активних собак великих порід. Добова норма їжі розподіляється на 2-3 прийоми. Важливо контролювати порції, оскільки порода схильна до переїдання та здуття живота. При натуральному годуванні раціон повинен складатися з нежирного м'яса (50-60%), круп (20-25%), овочів (15-20%) та кисломолочних продуктів (5-10%). Необхідно додавати вітамінно-мінеральні добавки, особливо кальцій та фосфор для підтримки здоров'я кісток та суглобів. Цуценята веймаранера потребують особливого підходу до харчування через швидкий ріст - їм необхідно більше білка та кальцію, але важливо не перегодовувати, щоб уникнути проблем з суглобами в майбутньому.

Веймаранери мають схильність до певних генетичних захворювань, включаючи дисплазію кульшового та ліктьового суглобів, заворот шлунка, прогресуючу атрофію сітківки та ентропіон. Також можуть виникати проблеми з імунною системою та алергії. Важливо регулярно проводити профілактичні огляди у ветеринара, особливо звертати увагу на стан суглобів та очей. Рекомендується проводити генетичне тестування перед розведенням для запобігання спадковим захворюванням.