Догляд за бернським зенненхундом вимагає регулярних зусиль, особливо щодо шерсті. Їх густа подвійна шерсть потребує щоденного розчісування, а в період линьки (двічі на рік) - особливо ретельного догляду. Важливо використовувати правильні інструменти: гребінець з металевими зубцями для видалення відмерлої шерсті та м'яку щітку для надання блиску. Купати собаку потрібно в міру забруднення, приблизно раз на 2-3 місяці. Особливу увагу слід приділяти вушним раковинам, очам та складкам на морді, регулярно їх оглядаючи та очищаючи. Кігті потрібно підстригати раз на 2-3 тижні. Бернці потребують помірних фізичних навантажень - щоденні прогулянки повинні тривати не менше години, але варто уникати надмірних навантажень, особливо у спекотну погоду. Важливо забезпечити собаці прохолодне місце для відпочинку, оскільки вони погано переносять спеку.

Харчування бернського зенненхунда має бути збалансованим та відповідати його розмірам та рівню активності. При виборі сухого корму слід віддавати перевагу premium або super-premium класу, спеціально розробленому для великих порід. Добова норма їжі розділяється на 2-3 прийоми. При натуральному годуванні раціон повинен складатися з нежирного м'яса (50%), круп (25%) та овочів (25%). Обов'язково потрібно включати в раціон джерела кальцію та фосфору для підтримки здоров'я кісток та суглобів. Важливо контролювати вагу собаки, оскільки ожиріння може призвести до проблем зі здоров'ям. Цуценята потребують особливого підходу до харчування - їх годують частіше (4-6 разів на день) з поступовим зменшенням кількості годувань з віком. Необхідно забезпечити постійний доступ до свіжої води та слідкувати за тим, щоб собака не переїдав.

Бернські зенненхунди схильні до ряду спадкових захворювань. Найпоширенішими є дисплазія кульшового та ліктьового суглобів, різні форми раку, серцеві захворювання та очні проблеми. Порода також схильна до блумінг-синдрому (здуття живота) та остеоартриту. На жаль, тривалість життя породи відносно коротка - 6-8 років. Важливо регулярно відвідувати ветеринара для профілактичних оглядів та своєчасної діагностики можливих проблем. Особливу увагу слід приділяти контролю ваги та стану суглобів.